Педагогіка стійкості: освіта в умовах війни

Педагогіка стійкості: освіта в умовах викликів війни

Валентина Литвиненко, учитель української мови та літератури, учитель-методист, учитель вищої категорії

КЗ «ХНЛ Обдарованість» ХОР, Україна

Навчати, підтримуючи

Повномасштабна війна радикально змінила освітній простір, перетворивши школу не лише на місце здобуття знань, а й на простір психологічної підтримки, безпеки та формування стійкості дітей і підлітків.

У цих умовах моє педагогічне кредо як учителя української мови та літератури сформулювалося як «Навчати, підтримуючи, і підтримувати, навчаючи». Педагогіка стійкості для мене – це цілісна система роботи, яка поєднує навчальний зміст, емоційну підтримку, розвиток критичного мислення та відчуття суб’єктності учня в умовах війни.

Стаття презентує систему роботи вчителя української мови і літератури, спрямовану на збереження безперервності навчання, психологічну підтримку учнів та формування в них життєстійкості в умовах воєнної реальності. У центрі – урок як простір безпеки й довіри, де освітні цілі поєднуються з турботою про емоційний стан дитини.

Окремий акцент зроблено на партнерстві з батьками, підтримці педагогічного колективу та турботі про власну професійну й емоційну стійкість учителя як необхідну умову стійкості учнів.

Стаття має практичну спрямованість: містить конкретні фрагменти конспектів уроків, зразки завдань і рефлексивних вправ, які можуть бути використані або адаптовані вчителями-словесниками та педагогами інших предметів в умовах війни.

Публікація в
AdverMAN Education Journal
AEUA 19652026072

ю

ТАКОЖ КОРИСНО: