Когнітивна війна

Когнітивна війна в сучасному світі, яка ведеться також і проти України

Андрій Мірошниченко, ректор Академії AdverMAN

Когнітивна війна

Когнітивна війна – це форма стратегічного протистояння, де головним полем битви є людський розум. На відміну від традиційної війни, де метою є захоплення територій, або інформаційної, де мета – поширення певної інформації, реальних чи не дуже реальних фактів, когнітивна війна прагне змінити не лише те, що люди думають, а й те, як вони думають і сприймають реальність.

НАТО вже офіційно розглядає когнітивну сферу як «шостий домен» війни (після суші, моря, повітря, космосу та кіберпростору).

Основні характеристики когнітивної війни

• Ціль – мозок. Вплив спрямований на процеси мислення, пам’ять, увагу та емоції. Щоб підірвати здатність людини до раціонального аналізу.
• Використання вразливостей. Агресор експлуатує когнітивні упередження (наприклад, схильність вірити інформації, яка підтверджує наші страхи) та емоційні тригери.
• Технологічність. Використовуються соціальні мережі, алгоритми штучного інтелекту, великі дані (Big Data) та методи нейропсихології для точкового впливу на різні групи населення.
• Невидимість. Така війна часто ведеться в мирний час. Люди можуть не усвідомлювати, що їхні погляди або поведінка є результатом зовнішньої маніпуляції.

Яку мету переслідує агресор?

1. Руйнування соціальної згуртованості. Створення штучних конфліктів усередині суспільства (наприклад, на ґрунті мови, релігії чи політики).
2. Підрив довіри. Дискредитація державних інституцій, армії, медіа та науки, щоб посіяти хаос і апатію.
3. Параліч прийняття рішень. Створення ситуації, коли керівництво країни або командування військ не може швидко та адекватно реагувати на загрози через інформаційний шум або страх.
4. Зміна ідентичності. Поступове нав’язування чужих цінностей і переконань, що робить опір агресору «нелогічним» для жертви.

Чим це відрізняється від інформаційної війни?

	Інформаційна війна	Когнітивна війна
Об’єкт	Канали передачі даних, факти	Людська нейробіологія, психологія
Метод	Дезінформація, пропаганда	Маніпуляція механізмами пізнання
Результат	Зміна думки про подію	Зміна способу мислення та ідентичності

Якщо інформаційна війна – це спроба переконати вас, що «біле – це чорне», то когнітивна війна – це спроба зробити так, щоб ви взагалі перестали розрізняти кольори або почали вважати, що колір не має значення.

Як захиститися?

Основою захисту є когнітивна стійкість: розвиток критичного мислення, цифрова гігієна, розуміння того, як працюють маніпуляції, та підтримка психологічного здоров’я.

Як саме нас атакують?

Когнітивна війна використовує не лише психологію, а й особливості роботи цифрових платформ. Ось деякі методи, що допомагають маніпулювати нашою свідомістю:

1. Ефект «ехо-камер» (Echo Chambers)

Це ситуація, коли людина перебуває в інформаційному середовищі, де вона чує лише ті думки, які підтверджують її власні погляди.

• Як це працює. Алгоритми соцмереж (Facebook, TikTok, YouTube) хочуть, щоб ви проводили в них більше часу. Тому вони показують вам контент, який вам подобається.
• Наслідок. Ви починаєте вірити, що «всі навколо думають так само», а будь-яка інша думка здається (за допомогою ворожих авторів маніпулятивного контенту) божевільною або ворожою. Це веде до радикалізації та неможливості діалогу в суспільстві.

2. Маніпуляція алгоритмами (Micro-targeting)

Це використання ваших цифрових слідів для створення індивідуальної «пастки».

• Як це працює. Агресор купує або збирає дані про ваші вподобання, страхи, рівень доходу та локацію. На основі цього створюється реклама або пост, що б’є точно у вашу «больову точку».
• Приклад. Двом різним людям покажуть різні причини для протесту: одному скажуть про екологію, іншому – про податки, хоча справжня мета маніпулятора – просто вивести обох на вулицю для дестабілізації.

3. Ефект «ілюзії правди»

Наш мозок схильний сприймати інформацію як правдиву, якщо він чув її багато разів.

• Як це працює. Використовуються мережі ботів (ботоферми), які тисячі разів повторюють одну й ту саму тезу. Навіть якщо спочатку ви в неї не вірили, після сотого разу вона починає здаватися «логічною» або «такою, про яку всі говорять».
• Результат. Брехня стає частиною вашої картини світу просто через її впізнаваність.

4. Емоційне «затоплення» (Flooding)

Мета цього методу – не переконати вас у чомусь, а паралізувати вашу здатність думати.

• Як це працює. Створення величезної кількості суперечливих версій однієї події.
• Приклад. Коли стається катастрофа, за годину з’являється 20 різних теорій змови. Мозок втомлюється їх аналізувати й видає реакцію: «Правди ми ніколи не дізнаємося». Це і є перемога агресора – ви стаєте пасивним і байдужим.

5. Використання когнітивних упереджень

Маніпулятори спираються на біологічні «баги» нашого мислення:

• Упередження підтвердження. Ми ігноруємо факти, що суперечать нашій вірі, і шукаємо лише ті, що її підкріплюють.
• Негативне упередження. Страшні та тривожні новини привертають увагу в 10 разів швидше, ніж позитивні. Агресори постійно тримають аудиторію в стані стресу, бо в стресі «вимикається» кора головного мозку (логіка) і вмикається мигдалеподібне тіло (емоції/виживання).

Як цьому протистояти? Метод «пребанкінг»

На відміну від «дебанкінгу» (спростування брехні, яка вже поширилася), пребанкінг – це «щеплення» від маніпуляцій.

1. Розуміння механіки. Коли ви знаєте, як працює маніпуляція, вона втрачає над вами владу.
2. Пауза на емоції. Якщо пост викликає у вас лють або сильний страх – це 100% сигнал, що вами намагаються маніпулювати. Зробіть видих і перевірте джерело.
3. Диверсифікація джерел. Читайте медіа з різними редакційними політиками, щоб виходити зі своєї «ехо-камери».

Конкретні приклади когнітивних атак показують, як теоретичні методи перетворюються на реальну зброю. Ось кілька найвідоміших кейсів, що увійшли в підручники зі стратегічних комунікацій:

1. Кейс «Брудна бомба» (росія проти України та Заходу, 2022)

Це класичний приклад атаки на основі страху та паралічу прийняття рішень.

• Механіка. Російське керівництво одночасно почало поширювати фейк про те, що Україна нібито готує вибух «брудної бомби». Міністр оборони РФ навіть обдзвонював колег із НАТО.
• Мета. Викликати у західного суспільства жах перед ядерним інцидентом. Розрахунок був на те, що когнітивний тиск («підтримка України веде до ядерної катастрофи») змусить Захід припинити постачання зброї або тиснути на Україну для капітуляції.

2. Злам пошти Демократичної партії США (2016)

Ця атака була спрямована на руйнування довіри та поглиблення внутрішніх розколів.

• Механіка. Хакерська група (пов’язана з ГРУ РФ) викрала внутрішнє листування штабу Гілларі Клінтон і злила його через WikiLeaks.
• Когнітивний аспект. Фокус був не на факті зламу, а на змісті листів, які виривалися з контексту. Це підживлювало існуюче упередження, що «всі політики брешуть». Атака спрацювала на поляризацію: прихильники Трампа утвердилися у своїй правоті, а прихильники Клінтон відчули деморалізацію.

3. Китайська стратегія «трьох воєн»

Китай офіційно інтегрував когнітивну війну у свою військову доктрину. Вона включає:

• Психологічна війна. Залякування супротивника своєю могутністю (наприклад, масові військові навчання біля Тайваню, які транслюються з усіх ракурсів).
• Медійна війна. Контроль над наративом через TikTok та державні ЗМІ (поширення ідеї, що «Захід занепадає, а Китай – це круте майбутнє»).
• Юридична війна. Маніпуляція міжнародним правом для виправдання своїх дій.

4. SMS-атаки на українських військових (з 2014 року)

Це приклад таргетованого когнітивного удару на полі бою.

• Механіка. Російські комплекси РЕБ (наприклад, «Леєр-3») перехоплювали мобільний сигнал і розсилали українським солдатам на передовій SMS: «Твоє командування тебе зрадило», «Танки вже відступили», «Йди додому, на тебе чекає мати».
• Мета. Посіяти паніку, відчуття ізоляції та підірвати бойовий дух саме в момент психологічної вразливості (під обстрілами).

5. Створення «ілюзії більшості» (ботоферми)

Коли в коментарях під новиною про підвищення цін або мобілізацію з’являються сотні однотипних гнівних коментарів («Все пропало!», «Нас кинули!»), це когнітивна атака.

• Як це працює. Людина – істота соціальна. Якщо вона бачить 500 коментарів з однією тезою, її мозок автоматично починає вважати цю думку «суспільно прийнятною» (соціальне підтвердження).
• Результат. Навіть якщо ви не згодні, ви можете промовчати (спіраль мовчання), бо відчуваєте себе в меншості.

Чому це небезпечніше за звичайні фейки?

Фейк можна спростувати фактами. Когнітивна атака створює емоційний фільтр, через який факти вже не проходять. Якщо людину «зарядили» ненавистю або тотальним страхом, логічні аргументи перестають працювати.

Діти і дорослі мають про все це знати

І дорослі, і діти в Україні мають знати про те, що проти нас ведеться також і когнітивна війна. Про її методи. І як успішно протистояти когнітивним атакам.

Основою захисту, повторюю, є когнітивна стійкість: розвиток критичного мислення, цифрова гігієна, розуміння того, як працюють маніпуляції, та підтримка психологічного здоров’я.

Тож, шановні колеги, навчаймося самі і навчаймо дітей і батьків, адже від нас залежить, чи постраждають від когнітивної війни діти України.

Знаннями, розумом і талантом – переможемо.

Публікація в
AdverMAN Education Journal
AEUA 19652026046

ю

ТАКОЖ КОРИСНО: