Як підготувати творчу роботу до дистанційного конкурсу

Матеріали курсу ТАЛАНТ-МЕНЕДЖМЕНТ В ЦИФРОВУ ЕПОХУ: КУЛЬТУРА, ОСВІТА, МИСТЕЦТВО | Академія AdverMAN

Підготовка до дистанційного конкурсу – це особливий виклик, де виступ має бути не лише технічно бездоганним, а й правильно “запакованим” для журі. Оскільки оцінювання відбувається за відеозаписом, ваша камера (смартфон) стає головним “глядачем”.

НАЙКРАЩІ КОНКУРСИ тут ➦

Далі – про те, як підготуватися та подати роботу, щоб отримати найвищий бал.

1. Підготовка локації та кадру

Журі оцінює не лише ваш талант, а й професійний підхід до оформлення виступу.

Фон. Оберіть нейтральне, не захаращене місце. Найкраще підійде однотонна стіна або сцена (якщо є можливість). Уникайте домашнього побуту в кадрі (шаф, ліжок, розвішаного одягу).
Світло. Джерело світла має бути перед вами, а не за спиною. Якщо ви знімаєте вдень, станьте обличчям до вікна. Це зробить картинку чіткою, а ваші емоції – помітними.
Ракурс. Встановіть камеру на рівні очей на штатив або стабільну поверхню. Для вокалістів та інструменталістів важливо, щоб у кадрі було видно обличчя та руки. Для танцюристів – обов’язково повний зріст.

2. Технічні вимоги до відео

Більшість конкурсів мають чіткі правила (читайте положення!), але загальні стандарти такі:

Якість. Знімайте у форматі Full HD (1080p) або, як мінімум, у HD (720p). Перевірте, щоб лінза камери була чистою.
Звук. Це критично для музичних номінацій. Використовуйте зовнішній мікрофон, якщо вбудований у телефон “хрипить” на високих нотах. Переконайтеся, що акомпанемент або фонограма не перекриває ваш голос.
Монтаж. У більшості конкурсів заборонено монтаж (склейки). Відео має бути зняте одним дублем від початку до кінця. Накладання ефектів (автотюн або кольорокорекція) може призвести до дискваліфікації.

3. Зовнішній вигляд та артистизм

Уявіть, що ви виходите на реальну сцену.

Костюм. Одягніться у відповідний сценічний костюм. Або просто охайно, для публіки. Навіть якщо ви вдома, піжама чи домашній одяг не є бажаними.
Енергетика. Дивіться в об’єктив камери, як в очі глядачеві. Ваша посмішка та впевненість мають “пробивати” екран.
Початок. Перед виступом зробіть паузу (2-3 секунди), щоб налаштуватися, і так само почекайте після завершення, перш ніж вимикати камеру.

4. Подача заявки

Коли відео готове, його потрібно правильно надіслати.

Завантаження. Найчастіше просять завантажити відео на YouTube або Google Диск.
Доступ. Якщо це YouTube – встановіть доступ “За посиланням” (Unlisted). Якщо це Google Диск, обов’язково відкрийте “Доступ для всіх, хто має посилання”, інакше журі не зможе подивитися роботу.
Назва файлу. Підпишіть відео правильно: Прізвище_Ім'я_Номінація_НазваТвору.
Анкета. Заповніть реєстраційну форму на сайті організатора, додавши посилання на відео.

Що робити і чого уникати

Що варто зробити ✅	Чого категорично не можна ❌
Перевірити звук перед записом повного дубля	Знімати відео навпроти вікна (силует буде темним)
Одягнути сценічне вбрання	Використовувати відео з минулих років (якщо не дозволено)
Підписати відео згідно з вимогами	Використовувати відео зі склейками або фільтрами
Зробити 5-10 дублів і обрати найкращий	Забути відкрити доступ до посилання

Важливо. Завжди починайте з уважного читання “Положення про конкурс”. Там можуть бути специфічні вимоги, наприклад: сказати на камеру дату запису або кодове слово.

Вокалістам

Підготовка вокаліста до відеоконкурсу має свої нюанси: камера та мікрофон “з’їдають” частину харизми та нюансів голосу, тому ваша задача – компенсувати це технічністю та енергетикою.
Ось план підготовки саме для вокального напрямку.

1. Робота зі звуком (найголовніше)

Для вокаліста якість звуку – це 80% успіху. Журі має почути ваш природний тембр, а не шум вулиці чи відлуння порожньої кімнати.

Баланс “Голос-Мінус”. Найпоширеніша помилка – коли музика звучить занадто голосно і перекриває вокал, або навпаки, вокаліст співає під тихий звук “з телефона”. Музичний супровід має бути чітким, але голос повинен домінувати.
Акустика приміщення. Уникайте великих порожніх кімнат з “ехо”. Краще знімати у залі з килимами, шторами або м’якими меблями – вони поглинають зайві реверберації.
Мікрофон. Якщо ви використовуєте професійний мікрофон, стежте, щоб він не закривав ваше обличчя (особливо артикуляцію).

Якщо записуєте на смартфон, тримайтеся на відстані 1-1,5 метра від пристрою. Це допоможе уникнути “замикання” звуку на високих нотах (форте).

2. Вибір та підготовка репертуару

Відеозапис дозволяє зробити кілька спроб, але воно також робить помітними найменші фальшиві ноти.

Твір “впетий” у голос. Не обирайте пісню, яка знаходиться на межі ваших можливостей. На записі ви маєте звучати впевнено і легко.
Дикція. Камера дуже чітко фіксує артикуляцію. Працюйте над кожним словом, щоб текст був зрозумілим без субтитрів.
Хронометраж. Суворо дотримуйтесь регламенту конкурсу (зазвичай до 4 хвилин). Якщо пісня довга – зробіть грамотну купюрну скоротку.

3. Візуальний образ та акторська майстерність

Журі дивиться на вас крізь “вікно” екрана, тому ваша міміка має бути живою, але не перебільшеною.

Погляд. Не дивіться у підлогу чи в бік. Співайте «в об’єктив», ніби ви звертаєтеся до конкретної людини. Це створює ефект присутності.
Руки та жести. Продумайте, що ви робите з руками. Якщо ви співаєте з мікрофоном у руках – не робіть зайвих різких рухів, які можуть спричинити шум. Якщо без нього – жести мають бути виправданими та природними.
Макіяж та світло. Сценічне світло на відео може зробити обличчя блідим. Для вокалістів (і дівчат, і хлопців) доречно додати трохи контурингу, щоб обличчя не виглядало пласким у кадрі.

4. Стратегія запису (Lifehacks)

Записуйте частинами для розминки. Спочатку запишіть кілька дублів просто для перевірки звуку та світла. Перегляньте їх одразу.
Золота середина. Зазвичай найкращий дубль – 3-й або 4-й. Перші – це розігрів, а після 10-го голос втомлюється, а емоції згасають.
Не “чистіть” запис. Не намагайтеся накладати на відео ефекти (Reverb, Delay, Pitch), якщо це не передбачено правилами. Професійне журі миттєво чує обробку, і це може стати причиною низьких балів за “неприродність”.

Чек-лист перед натисканням кнопки “Запис”:

[ ] Смартфон у режимі “У літаку” (щоб ніхто не зателефонував під час співу).
[ ] Пам’ять на пристрої вільна (відео Full HD займає багато місця).
[ ] Батарея заряджена.
[ ] Ви зробили вокальну розминку.

Як правильно налаштувати кут камери

Налаштування ракурсу – це мистецтво зробити так, щоб глядач (журі) бачив вашу впевненість, а не стелю чи підлогу. Для вокаліста правильний кут камери допомагає передати дихання, поставу та емоції.

Ось конкретні поради, як виставити камеру залежно від вашого зросту та стилю виступу.

1. Правило “Рівня очей”

Це золотий стандарт. Камера має знаходитися точно на рівні ваших очей.

Чому це важливо. Якщо камера занизька (на столі), ви будете виглядати занадто масивно, а журі бачитиме ваше підборіддя та ніздрі. Якщо зависока – ви здаватиметеся меншими, а погляд буде спрямований вгору, що виглядає неприродно.
Як зробити. Використовуйте штатив. Якщо його немає – покладіть телефон на стопку книг на рівні обличчя.

2. План кадру (композиція)

Для вокалістів найкраще підходять два типи планів:

Середній план (по пояс). Найкращий варіант для ліричних пісень. Видно міміку та жести рук. Залиште трохи простору над головою (не “обрізайте” верхівку), але й не залишайте надто багато “повітря”, щоб ви не здавалися маленькими.
Другий середній план (по коліна): Ідеально для динамічних, драйвових пісень, де ви багато рухаєтеся або танцюєте під час співу.

Порада: Уникайте загального плану (у повний зріст здалеку), якщо ви не танцюєте. Чим далі ви від камери, тим менше емоцій зможе зчитати журі.

3. Орієнтація екрана

Горизонтально! (Формат 16:9). Вертикальні відео (як для TikTok) на великих моніторах журі виглядатимуть непрофесійно, з великими чорними смугами по боках.

4. Відстань до камери

Залежно від вашого зросту, оптимальна відстань – від 1,5 до 2,5 метрів.

Якщо ви високого зросту, відійдіть трохи далі, щоб не здаватися “тісним” у кадрі.
Якщо ви низького зросту, підійдіть ближче до об’єктива, щоб заповнити собою простір кадру.

Як перевірити ракурс перед записом (метод 3-х точок):

Макушка. Над головою має залишатися простір, рівний приблизно ширині вашої долоні.
Руки. Розведіть руки в сторони, як під час кульмінації пісні. Вони не мають “вилітати” за межі кадру.
Фокус: Натисніть на екрані телефону на свої очі, щоб камера сфокусувалася саме на обличчі, а не на фоні.

Інструменталістам

Для музиканта-інструменталіста відеозапис – це іспит не лише на майстерність, а й на витривалість. На відміну від живого виступу, де глядач сприймає загальну атмосферу, відео дозволяє журі буквально “під мікроскопом” роздивитися вашу техніку рук, посадку та кожен нюанс звуковидобування.

Ось рекомендації, як підготувати професійне відео інструменталісту.

1. Постановка кадру: техніка рук у пріоритеті

Журі має бачити, як ви граєте. Якщо ваші руки перекриті інструментом, пюпітром або виходять за межі екрана – це груба помилка.

Для піаністів. Ракурс має бути збоку (зазвичай праворуч), щоб було видно клавіатуру, профіль виконавця та обов’язково ноги на педалях.
Для скрипалів та гітаристів. Оптимально – ракурс “анфас” або під невеликим кутом. Має бути видно постановку лівої руки на грифі та повний розмах смичка (або роботу правої руки гітариста).
Для духовиків. Важливо, щоб було видно обличчя (амбушур) та роботу пальців на клапанах.

2. Акустичний простір та звук

Звук інструмента набагато складніше записати, ніж голос, через широкий діапазон частот.

Налаштування інструмента. Це очевидно, але важливо. Перевірте стрій безпосередньо перед натисканням кнопки “Запис”. Гітару чи скрипку варто підлаштовувати між дублями.
Відстань до мікрофона. Не ставте телефон/мікрофон занадто близько до інструмента (особливо до розтруба духових або резонаторного отвору гітари) – це створить перевантаження звуку та хрип. Оптимальна відстань – 1,5–2 метри.
Пюпітр. Якщо ви граєте по нотах, поставте пюпітр так, щоб він не закривав ваше обличчя та руки від камери. В ідеалі – вивчіть твір напам’ять, це додає балів за артистизм.

3. Сценічна культура в кадрі

Дистанційний формат не скасовує етикету академічного виступу.

Постава. Слідкуйте за спиною. На відео будь-яка сутулість виглядає втричі помітнішою.
Вхід і вихід. Запис має починатися з того, як ви вже сидите/стоїте в готовності, або як ви виходите і робите уклін (якщо це передбачено правилами).
Зовнішній вигляд. Одяг не має сковувати рухи. Наприклад, для скрипалів важливо, щоб комір сорочки чи сукні не заважав тримати інструмент, а для піаністів – щоб рукава не закривали кисті.

4. Специфіка виконання на запис

Грати на камеру психологічно складніше, ніж на залу.

Ефект “червоної кнопки”. Багато музикантів починають помилятися, як тільки бачать, що запис пішов. Щоб подолати це, почніть записувати свої репетиції за 2 тижні до подачі заявки. Звикніть до присутності камери.
Цілісність. Навіть якщо ви помилилися в одній ноті – не зупиняйтеся. Продовжуйте грати з тією ж емоцією. Журі цінує музикальність та вміння тримати форму твору вище, ніж стерильну, але “мертву” гру.
Динаміка. Мікрофони часто згладжують різницю між піано та форте. Намагайтеся робити контрасти трохи яскравішими, ніж зазвичай, щоб вони були відчутними на записі.

Чек-лист для перевірки відео:

Чи видно техніку рук? (Чи не закриває їх інструмент/пюпітр/тіло?)
Чи не “фонить” звук на гучних пасажах?
Чи немає в кадрі сторонніх предметів? (Чашок, зарядних пристроїв, інших людей).
Чи відповідає фон настрою твору?

Танцюристам

Для танцюриста дистанційний конкурс – це справжній іспит на вміння володіти простором. Найбільший виклик тут – не «вилетіти» з кадру під час стрибка чи оберту та передати енергію танцю через плоский екран.

Ось стратегія підготовки для хореографічних номінацій.

1. Робота з простором та кадром

Ваша головна мета – щоб журі бачило кожен рух, від кінчиків пальців рук до стоп.

План “Повний зріст”. Це обов’язкова вимога. Камера повинна охоплювати всю амплітуду ваших рухів. Якщо ви робите гранд-батман або високий стрибок, ваші ноги чи руки не мають “зникати” за верхньою межею екрана.
Глибина сцени. Не підходьте занадто близько до камери під час руху вперед. Це спотворює пропорції тіла (ноги здаватимуться занадто короткими, а голова – великою). Визначте для себе “безпечну зону” на підлозі, за яку не можна заступати.
Горизонтальна зйомка. Тільки альбомна орієнтація. Танцювальний майданчик зазвичай широкий, тому вертикальне відео просто “обріже” ваші переміщення.

2. Локація та підлога

Те, на чому і де ви танцюєте, прямо впливає на вашу техніку.

Безпека підлоги. Уникайте слизького ламінату або занадто м’яких килимів. Це не лише псує техніку (неможливо зробити чітке обертання), а й загрожує травмами. Якщо знімаєте в залі – це ідеально.
Контрастний фон. Ви не повинні “зливатися” зі стіною. Якщо у вас чорне тріко – знімайте на світлому фоні. Якщо світлий костюм – оберіть темніший задній план.
Чистота кадру. Приберіть зайві предмети (стільці, сумки, балетні станки, якщо вони не використовуються в номері). Журі має бачити артиста, а не інтер’єр залу.

3. Зовнішній вигляд та костюм

На відео деталі костюма стають дуже помітними.

Охайність. Перевірте, щоб костюм не мав зайвих складок, ниток, а колготки чи балетки були чистими. На відео “брудне” взуття виглядає неохайно.
Макіяж. Для танцюристів макіяж на відео має бути трохи яскравішим за повсякденний (сценічний варіант), щоб підкреслити міміку, але без надмірної театральності, яка на камеру може виглядати агресивно.
Зачіска. Вона має бути зафіксована “залізобетонно”. Будь-яке пасмо, що вибилося під час оберту, буде відволікати увагу журі.

4. Специфіка зйомки танцю

Штатив замість рук. Ніколи не знімайте з рук “на ходу”. Навіть легке тремтіння камери під час вашого стрибка псує враження від техніки. Камера має стояти нерухомо.
Висота камери. Встановіть камеру на рівні ваших грудей або талії. Якщо поставити її занадто низько – стрибки здаватимуться вищими, але техніка ніг спотвориться. На рівні очей – найкраще передається акторська гра.
Синхронізація звуку. Переконайтеся, що на відео музика звучить чітко. Найкраще при монтажі (якщо це дозволено) накласти оригінальний трек поверх відеоряду, але будьте обережні. рухи мають ідеально збігатися з бітом. Якщо правила забороняють монтаж – поставте колонку ближче до телефону, на який знімаєте.

Типові помилки танцюристів на відео:

Погляд «під ноги». На відео це виглядає як невпевненість. Дивіться трохи вище камери або в “уявну залу”.
Обрізані стопи. Якщо журі не бачить ваших стоп, вони не можуть оцінити дотягнутість носка та техніку кроку.
Емоції “в порожнечу”: Танцюйте для глядача, який сидить за екраном. Камера забирає енергію, тому вкладайте в танець на 20% більше емоцій, ніж зазвичай.

Порада: Перед фінальним записом зніміть «робочий» дубль, перегляньте його вповільнено і зверніть увагу на свої лінії. Відео часто відкриває помилки, яких ми не помічаємо в дзеркалі.

📋 Чек-лист для оператора (запис танцювального номера)

1. Налаштування камери та пристрою:

Орієнтація. Тільки ГОРІЗОНТАЛЬНА (альбомна).
Якість. Full HD (1080p) або 4K. Частота кадрів – 30 або 60 fps (для плавності рухів).
Стабільність. Тільки штатив або фіксована поверхня. Ніякої зйомки «з рук».
Режим. Вимкнути автофокус (AF Lock), щоб камера не «гуляла», коли танцюрист наближається або віддаляється.

2. Кадрування (композиція):

Повний зріст. Танцюрист має бути в кадрі повністю: від кінчиків пальців рук у верхній позиції до стоп у стрибку.
Запас простору. Залиш 10-15% вільного простору по краях кадру («повітря»), щоб рухи не виглядали затиснутими.
Висота. Тримай камеру на рівні сонячного сплетіння танцюриста. Це найкращий ракурс для передачі ліній тіла.

3. Світло та фон:

Джерело світла. Має бути ЗА камерою (світити на танцюриста). Не знімай проти вікна чи лампи.
Фон. Максимально однотонний. Прибери з кадру сумки, пляшки з водою, сторонніх людей.

4. Звук:

Чіткість. Музика має звучати голосно і без викривлень.
Тиша. Під час запису в залі має бути повна тиша (без розмов, кроків чи звуку сповіщень на телефоні).

5. Процес зйомки:

Початок. Натисни “Запис” за 5 секунд до початку руху. Танцюрист має завмерти в початковій позі.
Кінець. Не вимикай камеру одразу. Зачекай 3-5 секунд після того, як музика стихне і танцюрист вийде з образу.

💡 Порада для танцюриста:

Зробіть один пробний запис, на якому ви просто пройдете по діагоналях та зробите найвищий стрибок/підтримку. Перегляньте його разом з оператором, щоб переконатися, що ви ніде не «вилітаєте» за межі екрана.

Акторам, читцям

Для актора-читця відеозапис – це інтимний формат. Камера бачить найменший фальш у погляді та найменшу напругу в м’язах обличчя. Ваше завдання – перетворити відеозапис на моноспектакль, де глядач відчуває ваш подих.

Ось поради, як підготувати переможний виступ у номінації “Художнє слово”.

1. Робота з планом кадру (крупність)

В акторській номінації обличчя та очі – це ваш головний інструмент.

Оптимальний план. Перший середній (по груди) або другий середній (по пояс).
- По груди: фокус на міміці та очах. Підходить для глибокої лірики, філософської прози.
- По пояс: дозволяє використовувати жестикуляцію. Підходить для байок, енергійних віршів, комедійних уривків.
Чому не на повний зріст? У читця на повний зріст “губиться” обличчя, а саме воно передає підтекст твору.
Чому не занадто близько? Крупний план (тільки обличчя) дуже складний технічно – будь-який рух головою може вивести вас із фокусу.

2. Куди дивитися? (точка уваги)

Це найголовніше питання для актора на відео.

Погляд в об’єктив. Створює ефект прямої сповіді. Ідеально для монологів-звернень або інтимної лірики.
Погляд “повз камеру”. Уявіть співрозмовника трохи лівіше або правіше від об’єктива (на рівні очей). Це створює ілюзію четвертої стіни, ніби ми підглядаємо за вашими думками.
Головна помилка. Бігаючі очі. Оберіть конкретну точку (або кілька точок для різних персонажів у байці) і тримайте їх.

3. Звук та мовлення

На відеозаписі будь-який дефект дикції або сторонній шум стає “гучним”.

Чистота мовлення. Камера “з’їдає” частину артикуляції. Вимовляйте приголосні чіткіше, ніж у житті, але не перебільшуйте до комізму.
Логічні паузи. На відео пауза “тримається” важче, ніж зі сцени. Не бійтеся мовчати – на відеозаписі “жива” думка в очах під час паузи виглядає надзвичайно сильно.
Шуми. Позбудьтеся цокання годинника або шуму холодильника на фоні. Для читця тиша – це частина партитури.

4. Зовнішній вигляд та реквізит

Одяг. Має допомагати образу, але не відволікати. Уникайте дрібної клітинки або смужки на одязі – вони “рябіють” (ефект муару) на відео. Краще обрати однотонні кольори.
Реквізит. Якщо вам потрібен стілець, книга чи хустка – вони мають бути виправдані. На відео зайвий предмет у руках часто виглядає як “сміття”.
Фон. Нейтральний. Ви маєте бути головним акцентом. Світла стіна або темна завіса – найкращий вибір.

5. Специфіка зйомки для актора

Світло на очі. Ваші очі мають “горіти”. Переконайтеся, що в зіницях є відблиск від джерела світла (вікна чи лампи). Темні очні ямки роблять обличчя втомленим і неживим.
Запис візитівки. Багато конкурсів просять представитися. Зробіть це легко та природно: “Іван Іванов. Тарас Шевченко, “Кавказ”, уривок“. Потім зробіть невелику паузу (перехід в образ) і лише тоді починайте текст.
Дублі. Не намагайтеся записати 20 дублів поспіль. Після 5-го разу текст стає “механічним”. Краще зробити 3 дублі зранку і 3 ввечері, а потім обрати найкращий.

Як передати емоцію через екран

Проблема	Рішення
Емоція виглядає занадто театральною	Зменште амплітуду жестів, додайте внутрішньої напруги (думки)
Обличчя здається «плоским»	Використовуйте бокове світло (під кутом 45°), щоб підкреслити рельєф
Виступ здається монотонним	Змінюйте темпоритм: десь швидше, десь із глибокою зупинкою

Перед записом актор має зняти затиски, щоб обличчя виглядало живим, а мовлення було чітким. Оскільки камера “бачить” напругу, ці вправи допоможуть вам розслабитися та налаштувати апарат.

Ось короткий комплекс “За 10 хвилин до “мотору“”:

1. Зняття тілесних затисків (метод “скидання”)

На відео напружені плечі виглядають як скутість.

“Струшування“. Енергійно потрусіть кистями рук, потім усією рукою до плеча. Уявіть, що ви струшуєте воду з кінчиків пальців.
“Затиск-розслаблення“. На вдиху максимально напружте все тіло (кулаки, обличчя, плечі) на 5 секунд. На видиху – різко розслабтеся, скинувши голову вниз. Повторіть 3 рази.

2. Артикуляційна розминка (щоб не “каша в роті”)

“Хом’як“. Почергово надувайте щоки, “перекочуючи” повітря з однієї щоки в іншу, під верхню та нижню губу. Це розігріває м’язи обличчя.
“Голка – Лопата” Висуньте язик максимально гостро (“голка”), а потім зробіть його широким і розслабленим (“лопата”). Повторіть 10 разів.
“Корок” (можна без корка): Вимовляйте будь-яку скоромовку, щільно зімкнувши зуби, працюючи тільки губами. Потім скажіть її ж, але широко відкриваючи рот. Ви відчуєте, як слова стали “об’ємними”.

3. Налаштування дихання та голосу

“Свічка”. Зробіть глибокий вдих носом і повільно видихайте через вузьку щілину в губах, ніби намагаєтеся підтримувати полум’я свічки в одному положенні, щоб воно не згасло.
“Мукання“. Із закритим ротом видайте звук “ммммм”. Ви маєте відчути вібрацію в зоні губ та носа. Це спрямовує звук у “резонатори”, щоб на записі голос звучав оксамитово, а не “в ніс”.

4. Психологічна підготовка (робота з поглядом)

“Точка фокусу“. Оберіть точку на рівні об’єктива (або сам об’єктив). Подивіться в неї 30 секунд, не кліпаючи, наповнюючи погляд змістом вашого твору (радістю, гнівом чи сумом).
“Внутрішній монолог“. Перед першим словом запису проговоріть про себе одну фразу від імені героя. Наприклад: “Я зараз їм усім доведу!” або “Як же мені боляче це згадувати…“. Це створить “заряджений” погляд у першому ж кадрі.

💡 Маленький акторський лайфхак для відео:

Якщо ви відчуваєте, що обличчя “застигло”, перед самим початком запису зробіть “страшну гримасу” (максимально розтягніть обличчя) і відразу розслабте його. Це посилить кровообіг і поверне міміці природність.

Художникам

Для художника участь у дистанційному конкурсі – це іспит не лише на майстерність володіння пензлем, а й на вміння бути фотографом та освітлювачем. Журі не бачить оригінал, тому ваше завдання – передати фактуру, колір та деталі максимально достовірно.

Ось інструкція, як підготувати та презентувати образотворче мистецтво.

1. Фотофіксація роботи (головний етап)

Фотографія – це те, що журі вивчатиме найдовше. Вона має бути технічно бездоганною.

Освітлення. Знімайте при денному розсіяному світлі (наприклад, на балконі або біля вікна в хмарну погоду). Пряме сонце створює жорсткі тіні, а звичайні люстри дають жовті плями та “з’їдають” кольори.
Ракурс. Камера має бути строго паралельна площині роботи. Якщо знімати під кутом, виникне “трапеція” (спотворення пропорцій).
Ніяких спалахів. Спалах створює відблиски, особливо на олійних фарбах, акрилі чи гуаші.
Фокус та чіткість. Використовуйте штатив або притисніть лікті до тіла, щоб уникнути мікро-розмиття. Журі має бачити кожен штрих чи мазок.

2. Відеопрезентація (доказ авторства)

Багато конкурсів вимагають відеозапис (так званий “speedpaint” або огляд), щоб переконатися, що роботу виконали саме ви.

Процес (timelapse). Якщо правилами дозволено, запишіть прискорене відео створення роботи від ескізу до фіналу. Це найкращий доказ вашої майстерності.
Відео огляду (live). Повільно проведіть камерою вздовж роботи, показуючи деталі, об’ємні мазки та підпис. Це допомагає журі зрозуміти масштаб та фактуру матеріалу.
Макрозйомка. Покажіть фрагменти зблизька – техніку розтушовування, накладання шарів або блиск позолоти.

3. Оформлення та подача

Навіть шедевр може програти через неохайне тло.

Тло. Для фото найкраще підходить нейтральне тло (біле, сіре або чорне). Робота не повинна стояти на фоні шпалер у квіточку чи домашніх речей.
Рама. Якщо робота в рамі, стежте, щоб скло не відблискувало. Професіонали часто знімають роботи до того, як ставити їх під скло.
Кадрування. Після зйомки обріжте все зайве в редакторі, щоб у кадрі була тільки сама робота (без країв столу чи підлоги). Але не використовуйте фільтри! Будь-яка зміна кольорів чи контрасту може бути розцінена як обман.

Як передати різні техніки на фото

Техніка	На що звернути увагу	Лайфхак
Акварель	Світлі відтінки та прозорість	Не пересвітіть фото, щоб папір не здавався просто білою плямою.
Олія / Акрил	Рельєф мазка та відблиски	Використовуйте бокове м’яке світло, щоб підкреслити об’єм фарби.
Графіка (олівець)	Чіткість ліній та контраст	Знімайте у високій роздільній здатності, щоб було видно штриховку.
Скульптура / ДПМ	Об’єм та форма	Обов’язково зробіть 3-4 фото з різних ракурсів + відео навколо виробу.

4. Опис роботи (Етикетка)

Додайте до заявки чітку інформацію. Часто її просять прикріпити й у відео:

Назва роботи.
Матеріали та техніка (наприклад: «Папір, акварель», «Полотно, олія»).
Розміри (у сантиметрах, наприклад: 40х60).
Рік створення.